Перше графітне мастило було виготовлено з мінеральної базової олії, загущеної графітом і кальцієвим милом. Кальцієве мило забезпечувало матеріалу хорошу стійкість до змивання водою. Готовий продукт був однорідною мазь від чорного до темно-коричневого кольору.
Сьогодні графітні мастила являють собою будь-який мастильний матеріал, до складу якого входить графіт, наприклад, масла з додаванням графіту, антифрикційні покриття, пластичні мастила і т.д.
Графітне мастило має велику перевагу – стійкість. Після того, як масляна плівка перестає працювати, тверді частинки графіту захищають поверхню вузла від граничного тертя, корозії, задир, заїдань та контакту з абразивами.
Традиційні графітні мастила працюють за температур від -20 °С до +70 °С. Вони призначені для обслуговування навантажених механізмів із сталевих чи мідних сплавів, схильних до окислення (різьбові з'єднання, зубчасті передачі, ходові гвинти, домкрати, елементи підвіски автомобілів тощо).
Особливо актуальне застосування графітного мастила в автотехніці, наприклад, з метою зменшити тертя між листами ресор, для змащування тросика гальма стоянки, висувної антени автомобіля (прибирає перешкоди при роботі радіоприймача). У побуті графітним мастилом можна обробити дверні петлі для захисту металевих поверхонь та усунення скрипу.
Графітне мастило. Властивості
У порівнянні зі звичайними мастилами, графітні мають наступні переваги:
- Високі антифрикційні характеристики
- Підвищена здатність нести
- Забезпечують більш плавний перебіг механізмів
- Поліпшують притирання металевих деталей
- Проводять електрику
- Вологостійкість
Однак графітні мастила не позбавлені недоліків:
- Низька температура плавлення кальцієвого загусника зменшує верхню межу робочих температур
- Через грубоочищений графіт великого помелу область застосування обмежена відкритими вузлами з низькою якістю поверхні.
Використання звичайного графітного мастила без урахування вищеописаних обмежень неминуче збільшить зношування та значно знизить ресурс обладнання. Тому стала потреба у поліпшенні властивостей матеріалів. Сьогодні виробляється велика кількість високотехнологічних графітних мастил, які підходять під умови експлуатації різного обладнання.
Одна із знахідок інженерів – синергетична взаємодія між графітом та дисульфідом молібдену (MoS2). Воно засноване на заміщенні слабких сторін однієї речовини сильними за іншу. Так графіт погано проявляє себе в сухому середовищі та незадовільно – в інертних газах. Дисульфід молібдену, у свою чергу, показує слабкі властивості у вологому середовищі.
При з'єднанні порошків графіту та дисульфіду молібдену виходить суміш, що значно перевершує за характеристиками кожен із цих матеріалів окремо.
Застосування графітних мастил
Графіт – це відмінний антифрикційний наповнювач, тому графітне мастило ідеально підходить для обслуговування великих та малих механізмів.
Область застосування графітових мастил велика. Як правило, їх використовують для обслуговування вузлів та механізмів, що працюють при великих навантаженнях – у нафтовидобувній, автомобільній, будівельній, сільськогосподарській техніці. Крім захисту від зносу, мастило запобігає скрипам, що викликаються тертям деталей. У тихохідних редукторах "графітка" пом'якшує контакт шестерень за рахунок поглинання енергії ударної взаємодії зубів.
У побуті графітне мастило використовується для захисту гаражних та дверних петель, замків тощо. За рахунок гарної водостійкості матеріал не потребує частої заміни.
Найбільшою популярністю графітне мастило користується при обслуговуванні вузлів автомобіля:
- Кульові опори та підвіски
- Підшипники поворотних кулаків
- Шестерні та рульові рейки
- Різьбові з'єднання
- Акумуляторні клеми
- Хрестовини карданної передачі на задньопривідному автомобілі
- Напрямні гальмівних супортів
- Протискрипні шайби в ресорах і т.д.